Ізмаїльський ліцей № 16 з гімназією та початковою школою
Ізмаїльського району Одеської області
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
• дитиноцентризму і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт відповідного рівня:
• Державний стандарт початкової освіти (2018 р.);
• Державний стандарт базової середньої освіти (2020 р.).
• Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
Освітня програма Ізмаїльського ліцею № 16 розроблена згідно ст. 53 Конституції України, на виконання Законів України та складена відповідно до основних вимог нормативних документів (Додаток 2).
Основні нормативні документи:
• Закон України «Про освіту» (від 28.09.2017 р.);
• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (від 16.01.2020
№ 463-ІХ);
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
• Концепція Нової української школи, ухвалена рішенням колегії МОН від 27.10.2016 р.;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№ 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205.
• Статут закладу, що забезпечує одержання учнями початкової та базової середньої освіти на рівні Державних стандартів.
Нормативно-правові документи, що були використані для розробки Освітньої програми Ізмаїльського ліцею№16 та організації освітнього процесу у Закладі зазначені у Додатку 2.
1.1 Тип закладу освіти та його структура відповідно до Статуту
Тип Закладу – Ізмаїльський ліцей №16 з гімназією та початковою школоюІзмаїльського районуОдеської області.
У 2023/2024 навчальному році орієнтована кількість класів:
-
1-4 класи - 11;
-
5-9 класи - 15;
-
10-11 класи – 4.
Всього – 30 класів.
Орієнтована кількість учнів:
- 1-4 класи -289 учнів;
- 5-9 класи – 380 учнів;
- 10-11 класи -106 учнів.
Всього – 759 учнів.
Мова навчання у Закладі - державна.
Мова освіти в Україні. Законами України «Про освіту» (стаття 7) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5) визначають державну українську мову мовою освітнього процесу. Кожен, хто здобуває в закладі освіти загальну середню освіту, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів.
1.2 Структура навчального року
Навчальний рік розпочинається в День знань - 01 вересня 2023 року, може тривати не менш 175 навчальних днів і триватиме до 30 червня 2024 року (з урахуванням ДПА та ЗНО). Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей тощо (ст. 10 Закон України «Про повну загальну середню освіту»).
Виховна робота здійснюється через освітній процес.
Пропонується така структура 2023/2024 навчального року: навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни:
І семестр - з 01 вересня по 29 грудня 2023 року;
ІІ семестр - з 15 січня по 31 травня 2024 року.
Терміни канікул:
осінні - з 23 жовтня по 29 жовтня 2023 року;
зимові - з 30 грудня 2023 року по 14 січня 2024 року;
весняні - з 25 березня по 31 березня 2024 року.
У 2023/2024 н.р. у ліцеї планується організація навчання у такі форми:
Учні 1-4, 5-6 класів навчаються в очній формі постійно;
Учні 7-8, 9, 10, 11 класів навчаються з технологіями дистанційного навчання:
7,8 класи в очній формі на першому тижні, дистанційній на другому з подальшим чергуванням форм;
8, 10, 11 класі в дистанційній формі на першому тижні, очній на другому з подальшим чергуванням форм.
У другу зміну будуть навчатися 3, 4, 5, 6 класи.
Тривалість канікул протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів (п. 4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Структура навчального року може бути змінена за об'єктивними причинами за рішенням педагогічної ради та Ради школи.
Закінчення навчального року вважати після проведення підсумкового оцінювання учнів і державної підсумкової атестації (4, 9, 11 класів) та інших форм організації освітнього процесу.
Вручення документів про освіту проводиться для випускників 9-х класів та 11-х відповідно до рекомендацій МОН України.
Перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, базової та старшої школи відповідає наказам МОН, рішенням педагогічної ради школи.
Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, в дві зміни :
-
І зміна – 8.00 – 14.20
-
ІІ зміна – 11.40 – 18.30.
-
початок занять – 8.00 годин.
Тривалість уроків встановлено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин, у п’ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин, що відповідає Закону України «Про освіту». Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу. Різниця в часі навчальних годин перших-четвертих класів обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.
1.3 Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» повна загальна середня освіта має три рівня освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки, базова середня освіта тривалістю п'ять років та профільна середня освіта тривалістю три роки.
Початкова освіта.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилось сім років, повинні розпочати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Базова середня освіта.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Закладу досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання наказом директора закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти
Освітня програма Ізмаїльського ліцею №16 у 2023/2024 навчальному році передбачає три рівня повної загальної середньої освіти за циклами:
1) початкова освіта (1-4 класи НУШ, 1-А,2-А,3-А,4-А – навчаються за науково - педагогічним проектом «Інтелект України»):
2) базова середня освіта (5-9 класи, 5-6 класи НУШ, 5-А за проектом «Інтелект України»):
3) профільна середня освіта:
- 10-А,11-А класи з профілем навчання «Іноземна філологія»;
- 11-В клас з профілем навчання «Українська філологія»;
- 11-Б клас з профілем навчання «Фізико-математичний».
Цикл освітнього процесу - складова рівня повної загальної середньої освіти, що враховує спільні вікові особливості розвитку учнів в організації їх навчальної діяльності (освітнього процесу) та під час формування змісту освіти.
В початковій школі учні 1-4-х класів навчаються за Новим Державним стандартом початкової освіти. Учні 1-А, 2-А, 3-А, 4-А – навчаються за науково - педагогічним проектом «Інтелект України».
II. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
2.1 Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах)
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів - 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів - 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів - 910 годин/навчальний рік.
Учні 5-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та учні 6-х класів навчаються за Новим Державним стандартом середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів закладу загальної середньої освіти складає 1085 годин/навчальний рік, для учнів 6-х класів складає 1190 годин/навчальний рік .
Учні 7-9-х класів навчаються за вимогами Державного стандарту базової середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає: для 7-х класів - 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів - 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів - 1260 годин/навчальний рік.
Учні 10-11-х класів навчаються за вимогами Державного стандарту профільної освіти. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для учнів 10-11-х класів складає - 1330 годин/навчальний рік. Навчальний план містить тижневий обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів.
Профільне навчання учнів здійснюється на III ступені навчання (10-11 класи) та організовано як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє, за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу, більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти. При визначенні профілю навчання в школі основними чинниками є: вивчення соціального запиту (врахування потреб учнів, бажання батьків учнів); кадрові можливості школи; матеріально-технічна база школи; перспективи отримання професійної освіти випускниками школи у ВНЗ України.
2.2. Навчальні плани
Навчальні плани для учнів 1-11х класів розробляються на основі типових навчальних планів.
Типовий навчальний план - складник Типової освітньої програми, що визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в навчальних годинах), його рекомендований розподіл за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення, послідовність їх вивчення, а також кількість годин на вивчення вибіркових освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів.
Навчальні плани формуються закладом та затверджуються на засіданнях педагогічної ради школи, на основі яких здійснюється організація освітнього процесу.
Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв'язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках річних навчальних планів (Додаток 1).
2.2.1 Типові освітні програми, за якими здійснюється навчальна діяльність:
- у початковій школі:
1-А, 2-А, 3-А, 4-А класи – з українською мовою навчання за науково- педагогічним проектом «Інтелект України» (на основі Освітньої програми , затвердженої наказом МОН України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року №1319 та визнання таким, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України» від 03.02.2021 року №140,додаток 2).
1-2 класи - з українською мовою навчання (на основі Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою наказом МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (№ 1272 від 08.10.2019) та відповідно до Постанови КМУ «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (№ 688 від 24.07.2019 р);
3-4 класи - з українською мовою навчання (на основі Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою наказом МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» (№ 1273 від 08.10.2019 р.) та відповідно до Постанови КМУ «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (№ 688 від 24.07.2019 р.);
- у базовій середній школі:
5-А клас - з українською мовою навчання за науково- педагогічним проектом «Інтелект України» (на основі Освітньої програми , затвердженої наказом МОН України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року №1319 та визнання таким, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України» від 03.02.2021 року №140,додаток 3).
5-6-х класах (НУШ) - з українською мовою навчання, додаток 23 до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженою постановою КМУ від 30.09.2020 р. № 898, додатки 1,3 до наказу МОН № 235 від 19.02.2021 р. «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
7-9-х класах - з українською мовою навчання, додаток 3 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405.
- у старшій школі:
11 -х класах - з українською мовою навчання, таблиця 2 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31 .03.2020 № 464).
2.2.2. Розподіл годин у навчальних планах
З метою підготовки учнів до складання мовного іспиту , збільшено години на вивчення іноземної мови інваріантної складової за рахунок додаткових годин:
-у початковій школі:
У 1-А,1-Б класах на 1 годину на вивчення предмету «Німецька мова ».
У 2- х , 3-х,4-х класах на 1 годину на вивчення предмету «Англійська мова». та на 1 годину на вивчення предмету «Німецька мова » у 4-Б,4-В класах за рахунок годин здоров’язбережувальної галузі.
-у базовій середній школі:
У 5-х класах (НУШ) на вивчення предмету «Німецька мова» на 1,5, а у 5-А класі («Інтелект України») на 1 години за рахунок додаткових годин ;
У 6-х класах (НУШ) на вивчення предмету «Німецька мова» на 1,5 години за рахунок додаткових годин ;
-у старшій школі:
У 10-11-х класах кількість годин на вивчення предмету «Математика» збільшено на 1 годину.
10-А клас (іноземна філологія) на вивчення предмету «Німецька мова» (профільний предмет) на 3 години;
11-А клас (іноземна філологія) на вивчення предмету «Німецька мова» (профільний предмет) на 3 години ;
11-Б клас (фізико-математичний профіль) на вивчення:
-
алгебра (профільний предмет) на 3 години;
-
геометрія (профільний предмет) на 1 годину;
-
фізика (профільний предмет) на 1 годину.
2.3. Гурткові заняття
Мережа гуртків та кількість годин на гурткову роботу у закладі, затверджується на початок кожного навчального року за рішенням закладу. Мережа гуртків може бути змінена з об'єктивних причин, відповідно до запиту учнів та батьків учнів (законних представників), матеріально-технічної база закладу або інших причин.
2.4. Група подовженого дня
За письмовими зверненнями батьків учнів керівник Закладу приймає рішення про утворення групи (груп) подовженого дня, фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.
2.5. Формування класів (груп) у закладі загальної середньої освіти.
Гранична наповнюваність 1-11 класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів № 1392 від 23 листопада 2011 року (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538).
2.6. Переведення учнів на наступний рік навчання
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту», на виконання постанови Кабінету Міністрів України за № 684 від 13.09.17 р. (п. 11-13) «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів» в Ізмаїльському ліцеї №16 здійснюється зарахування /відрахування/ учнів до /зі/ складу закладу через накази по школі та відповідні записи в Алфавітній книзі - на підставі заяв батьків учнів (законних представників). Класні керівники ведуть облік відвідування занять учнями, адміністрація Закладу звітує перед відділом освіти Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
При оформленні дитини до школи батьки (законні представники) знайомляться з необхідними документами - Статутом, Правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу, Положеннями про діяльність Закладу, а також мають надати Згоду на обробку персональних даних (в межах нормативних документів).
2.7. Модельні навчальні програми для учнів 5-6- х класів НУШ
Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.
Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).
Перелік модельних навчальних програм (Додаток 3) є базовим, мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.
Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
III. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАНІ В ОСВІТИ
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН).
Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 1-4 х класів:
1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування.
3. Математична компетентність. Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження.
5. Екологічна компетентність. Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.
6 .Інформаційно-комунікаційна компетентність. Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.
7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі.
8. Громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримуються здорового способу життя.
9. Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я».
10. Підприємливість та фінансова грамотність. У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення.
11 .Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 5-11-х класів.
IV. НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ ТА ВМІННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому: процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зав'язків наскрізних змістових ліній.
Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які формують в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній - «сфокусувати» увагу й зусилля всього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
1. Наскрізну лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток» впроваджуємо задля формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства. Можливі уроки на відкритому повітрі.
2 .Вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» потрібне для формування відповідального громадянина суспільства, який розуміє принципи й механізми функціонування держави, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність - дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо. Такі форми розвивають в учнів готовність до співпраці та толерантність щодо різноманітних способів діяльності й думок.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкої людини - члена суспільства. Випускники мають бути здатними вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов'язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов'язані із ризиками для життя і здоров'я.
4. Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечує краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприяє розвитку лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі. Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
V. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Відповідно до статті 9 закону «Про освіту», середня освіта може бути організована за такими формами:
• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).
Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації
навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
Основною формою навчання у закладі є очна форма.
Формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально- практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів у дослідницьку та проектну роботу, постановка та розв'язання проблемних завдань, диспути, розв'язання ситуативних завдань, мультимедійне навчання, комп'ютерне моделювання, прогнозування.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео- уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Організаційною формою навчального заняття, яка сприяє формуванню компетентностей, може бути не тільки урок, але й інші організаційні форми проведення навчальних занять: перевернуте, змішане навчання, технологія веб- квесту, проектна, науково-дослідницька робота тощо.
Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.
Мережева форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
Організація освітнього процесу у Ізмаїльського ліцею №16 здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти.
Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Організація освітнього процесу у Ізмаїльському ліцеї №16 під час дистанційного навчання здійснюється, з використанням освітньої платформи Google classroom, Google Meet ,ZOOM Viber (та інші освітні платформи), в двох режимах:
1) синхронному - всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб-середовищі; швидкий зворотний зв'язок з учителем; організація роботи в групах; мотивація до навчання в процесі спілкування та співпраці;
1) асинхронному - освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів графіком; можливість учню засвоювати програму у власному темпі; доступність навчальних матеріалів у будь-який час.
Простір для організації дистанційного навчання має забезпечувати такі функції:
• проведення онлайн-уроків;
• доступ до різноманітних електронних навчальних матеріалів;
• тримання робіт учнів (тести чи виконані практичні завдання в зошитах);
• оцінювання та зворотний зв'язок щодо виконаних робіт;
• можливість поставити питання та отримати відповідь поза межами онлайн-уроку.
• навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку,пошукову, проектну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу;
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) або організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання відбувається згідно Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освіти Закладу.
Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять та при організації дистанційного навчання у синхронному форматі враховують вимоги Санітарного регламенту щодо часу безперервної тривалості навчальних занять з технічними засобами.
Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), використовуються інші засоби комунікації (телефонний, поштовий зв'язок тощо), доступних для учнів за особистою заявою батьків/ офіційних представників.
Ізмаїльський ліцей №16 забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби).
VI. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Критерії оцінювання, запропоновані МОН, є загальними і використовуються як основа, своєрідний каркас, за допомогою якого вибудовується система оцінювання. При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які грунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття. Наприклад, кооперативна (групова) форма навчального заняття потребує особливих підходів до вироблення критеріїв оцінювання.
6.1. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів
Відповідно до наказу МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» № 813 від 13.07.2021 р. для оцінки навчальних досягнень учнів 1-4-х класів з предмета/ курсу використовується вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.
Результати навчання учнів 1-2-х класів НУШ підлягають формувальному вербальному та підсумковому (річному) оцінюванню. Підсумкове (річне) оцінювання фіксується в свідоцтвах досягнень та класних журналах за допомогою оціночного судження «Сформовано/ще формується».
Вербальна (оцінювальне судження) і рівнева (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату) оцінки можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання визначаються з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами - «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).
Результати навчання учнів 3-4-х класів НУШ підлягають формувальному та підсумковому (річному) рівневому оцінюванню. Підсумкове (річне) оцінювання фіксується в свідоцтвах досягнень та класних журналах за допомогою першої букви рівневої оцінки: «В», «Д», «С», «П».
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/ її батьків (або осіб, що їх замінюють).
Відповідно до Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
• формувального оцінювання;
• підсумкового оцінювання.
Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік.
Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік визначають з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.
Формувальне оцінювання здійснюється з метою підтримки навчального розвитку дітей; діагностування досягнення на кожному з етапів процесу навчання; виявлення проблем й запобіганню їх нашаруванню; аналізу ходу реалізації навчальної програми й корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивування прагнення здобути максимально можливі результати; виховання ціннісних якостей особистості, впевненість у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає співвіднесення навчальних досягнень учнів з очікуваними (зафіксованими у стандартах і освітніх навчальних програмах) результатами навчання.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
6.2. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-х класів НУШ (адаптаційний період)
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада Закладу може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов'язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.
Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.
Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів:
• усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
• письмової, у тому числі графічної (зокрема виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
• цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
• практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).
У рамках академічної свободи педагогічні працівники Закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.
6.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 6-11-х класів
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 6-11-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 р. № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за №566/19304) та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 р. № 1222.
Як передбачено статтею 12 Закону України «Про освіту» результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.
6.4. Оцінювання на період дистанційного навчання
Для учнів 1-11 класів оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватися у синхронному або асинхронному режимах.
Синхронний режим дозволяє забезпечити більш об’єктивне оцінювання, проте вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та всіх учнів. Залишається ризик технічних збоїв під час виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної, самостійної роботи тощо).
Асинхронний режим є більш гнучким у застосуванні, оскільки учні можуть виконувати завдання у зручний час, проте менш об'єктивним. Для зменшення ризиків необ'єктивного оцінювання рекомендовано налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти результати (у разі неавтоматизованої перевірки робіт) індивідуально після здачі робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв'язку.
Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також Санітарного регламенту (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час). Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять з комп'ютерною технікою.
VII. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
7.1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності
Освітній процес у Ізмаїльському ліцеї здійснюють 56 педагогічних працівників: вчителів-методистів - 4, старших вчителів - 25, вчителів вищої категорії - 37, вчителів першої категорії - 8, другої категорії - 3, спеціалістів - 5, молодших спеціалістів - 0. Детальну інформацію про якісний склад педагогічних працівників можна знайти на сайті закладу.
7.2. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів
VIII. АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Відповідно до статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту» задля забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти:
1. Кожен учасник освітнього процесу зобов'язаний дотримуватися академічної доброчесності.
2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти формуються відповідно до Закону України «Про освіту».
3. Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції.
4. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
5. Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Нормативно-правові документи щодо організації освітньої діяльності у 2023/2024 н.р.