Заходи в Ізмаїльському ліцеї № 16 в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Вірю в майб

В навчальних закладах України щорічно у жовтні проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. Цього року місячник проходив під гаслом «Вірю в майбутнє твоє, Україно!».

В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек бібліотекарем Ізмаїльського ліцею № 16 з гімназією та початковою школою Соловйовою Тетяною Борисівною було підготовлено і проведено ряд заходів, направлених на виховання у молодого покоління прагнення не тільки ідентифікувати себе з українським народом, а й жити в Україні, захищати та розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного розвитку, вірити в її світле майбутнє.

У бібліотеці ліцею було організовано книжкову виставку «Рідна країна – Україна» для учнів 2-11 класів, біля якої проводились групові огляди літератури.

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно!», під такою назвою пройшов цікавий захід гра-літопис «Рік за роком», у якому взяли участь учні 5-Б класу, класний керівник Попова Ольга Михайлівна. Діти відповідали на запитання з історії України, познайомились з цікавими фактами з історії Одеської області й міста Ізмаїл. Окремою сторінкою «літопису» стала повномасштабна війна росії проти України. Це неймовірно важкий період історії боротьби нашого народу з окупантом. Ми віримо в перемогу добра!!! Ми віримо в наші ЗСУ! Разом ми витримаємо всі випробування й відродимо нашу Україну. На нашій землі запанує мир і щасливе майбутнє. Учні складали сенкани на теми: «Майбутнє», «Віра», «Ізмаїл», «Батьківщина», у яких простежувалась віра в мирне майбутнє України.

У шостих класах бібліотекарем ліцею були проведені години спілкування за темою «Вірю в майбутнє твоє Україно». Учні визначали найголовніші історичні події нашої держави за період незалежності, висловлювали свої думки з привиду повномасштабної війни росії проти України та майбутнього нашої Батьківщини. Захід супроводжувався мультимедійною презентацією «Я люблю Україну». Дуже емоційно ліцеїсти сприйняли руйнування України й особливо нашого міста. Діти вірять у Перемогу і відбудову країни. Мріють про квітучу, могутню державу, де буде панувати мир і злагода.

У четвертих класах пройшли години спілкування «Яким я бачу майбутнє моєї держави» (4-Б клас) та «Як я бачу майбутнє України і своє життя в ньому» (4-В клас). Учням було запропоновано трішки помріяти про майбутнє нашої неньки-України. Усі добре знають, що час поділяється на минуле, теперішнє та майбутнє.Теперішнє не може відбуватися без минулого, а заради майбутнього ми живемо сьогодні. Український народ віками боровся за здобуття незалежності. Сьогодення України - це неймовірно важкий період історії боротьби українців з окупантом. Тетяна Борисівна наголосила, що Україна це не там десь, я теж Україна, і ви –Україна. Вона є всюди там, де гомонить наша рідна українська мова й пісня, всюди там, де пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди бережуть давній український звичай, усюди там, де хочуть вільного життя. Учні виловлювали свої думки з приводу майбутнього України в цілому та про те, яким вони бачать своє рідне місто, складали «Циферблат життя», де вказали, ким вони бачать себе в майбутньому (через 5,10,15 років). Учні 4-Б класу склали есе «Ізмаїл майбутнього».

До всіх заходів бібліотекарем ліцею були підготовлені мультимедійні презентації, якісупроводжувались патріотичними українськими піснями. Особливо емоційно діти сприйняли авторську пісню військовослужбовця Василя Мицика «Тату» у виконанні його доньки Ярини Мицик.